Із появою інтернету для сили інтелекту та революційних ідей не лишилось ніяких обмежень – насамперед, вікових. Сучасні діти знають це – і їхні плани на вдосконалення світу не просто амбітні, а цілком реальні. Platfor.ma разом з кондитерською компанією «АВК» зібрала історії підлітків, які очищують від сміття планету та космос, захищають права людини, вивчають походження Всесвіту та допомагають боротися з голодом і невиліковними хворобами.
НІЧОГО НЕМОЖЛИВОГО:
підлітки,
які змінюють світ
Ніхіль мешкає в Нью-Джерсі, однак велика частина його родини живе в Індії – країні, де рівень смертності від малярії один з найвищих у світі. Два роки тому родичка Ніхіля ледь не загинула від цієї хвороби, тому що в місцевій лікарні не було обладнання, яке б дозволило визначити концентрацію паразитів у крові та ефективність призначених препаратів. Ніхіль розробив тест на визначення цих показників (а не лише наявності чи відсутності малярії) на основі принципів аналізу ферментів, які використовуються в імунології. Для такого тестування, зрештою, потрібен лише смартфон та мікрофлюїдний диск, який використовує відцентрову силу замість електроенергії для змішування реактивів. Вартість витратних матеріалів для такого аналізу не перевищує 50 доларів. Наразі Ніхіль веде переговори з ВООЗ щодо використання його винаходу в усьому світі.
НIXIЛЬ ГОПАЛ
15 років
США
винайшов портативний пристрій для
діагностики малярії
Малала народилася в не зовсім типовій для свого регіону сім'ї, де жінок цінували не менше за чоловіків, а батько дотримувався ліберальних поглядів. Він був вчителем і створив приватну школу, яку могли відвідувати як хлопчики, так і дівчата. Тож із дитинства Малала не сумнівалася в своєму праві на освіту, а коли долину Сват захопили таліби, разом із батьком виступала проти нових порядків, які дискримінували жінок. В 11 років вона під псевдонімом Гюль Макай почала вести блог на ВВС про життя за режиму талібів – журналіст спілкувався с Малалою телефоном, а потім публікував її розповіді. Цей період описаний у її автобіографії «Я – Малала», створеній у співавторстві з британською журналісткою Крістіною Ламб. Правозахисниця розповідає, як непомітно прийшла війна, а пропаганда переконала суспільство в «праведності» звичаїв, про які ніколи не йшлося в Корані. У жовтні 2012 року на Малалу вчинили замах, після якого вона з родиною емігрувала до Британії. В 17 років дівчина стала наймолодшою лауреаткою Нобелівської премії миру.
МАЛАЛА ЮСУФЗАЙ
20 років
Пакистан
з 11 років висвітлювала життя в захопленій талібами провінції Хайбер-Пахтунхва в Пакистані; бореться за право жінок на освіту
«Я завжди любила хімію. Дуже добре пам'ятаю, як у сім років я вже проводила досліди з оцтом та содою», – розповідає про себе Кіара. Йоганнесбург, де вона мешкає, вже більше 20 років потерпає від засухи. Одного разу Кіара дізналася про полімерні суперабсорбенти (SAP) – речовини, які утримують у багато разів більше вологи, ніж важать самі. Саме вони використовуються у підгузках: коли в підгузок потрапляє рідина, спеціальний порошок перетворюється на густий гель, який нікуди не витікає. Кіара побачила, що всі SAP мають у своїй структурі молекули полісахаридів. А в природі якраз існує матеріал, до складу якого входить 64% полісахаридів та ще й желюючий агент пектин на додачу. Це – апельсинова шкірка, яка, на відміну від більшості схожих за властивостями матеріалів, дешева, натуральна та екологічна. Поєднавши дрібно розмелену цедру зі шкіркою авокадо (у ній природним шляхом утворюється олія, яка теж може утримувати воду), Кіара отримала універсальний метод, з яким ґрунт довше лишатиметься зволоженим. «Для створення такого продукту не потрібні ніякі ресурси, крім електроенергії, часу та, власне, апельсинової шкірки», – каже вона. До речі, таким чином можна не лише зберегти врожаї, але й зменшити обсяг відходів у виробництві апельсинового соку.
КІАРА НІРХІН
17 років
Південно-Африканська Республіка
знайшла спосіб побороти засуху за допомогою апельсинів
Одного разу 17-річний Боян пірнув з аквалангом у Середземному морі й побачив більше поліетиленових пакетів, ніж риб. А коли повернувся на сушу, вирішив влаштувати світовому океану велике прибирання. За кілька років досліджень він заснував компанію The Ocean Cleanup та розробив спеціальну систему, яка дрейфує на поверхні води та збирає сміття. «Ці пристрої автоматично наближаються до пластику. З їхньою допомогою ми зможемо очистити 50% поверхні Тихого океану за п'ять років, а не 42% – за десять, як планувалося раніше», – розповідає Боян. Журнал «Time» назвав The Ocean Cleanup одним із найкращих винаходів 2015 року. Запустити оновлену систему очищення планують на початку 2018 року.
БОЯН СЛАТ
23 роки
Нідерланди
у 16 років задумав розробити систему очищення океану від сміття – і розробив
Аніка – школярка та одночасно вчителька-волонтерка в дитячій школі програмування. Так само, як Ніхіля Гопала, історії її власної родини спонукали її винайти більш ефективні методики діагностування хвороб, ліки для яких досі не придумали. Так, у 13 років Аніка розробила більш точний метод діагностики хвороби Альцгеймера за допомогою штучних нейронних мереж, які відтворюють мисленнєві процеси. З її технологією лікарі зможуть визначати порушення когнітивних здібностей за допомогою спеціальної програми на знімку МРТ. Точність діагностики за цим методом сягає 97%. Інша програма, яку створила Аніка два роки потому, аналізує результати мамографії з точністю 84%. При цьому точність сучасних тестів із використанням цифрового мамографа наразі складає усього 64%.
АНІКА ЧІРЛА
14 років
США
у 13 років винайшла більш точні тести для діагностики хвороби Альцгеймера, а в 15 – для раку грудей
«Коли я тільки почав працювати над своїм винаходом, більшість знайомих фізиків говорили, що моя ідея абсолютно безперспективна й порушує закони фізики», – розповідає Самуїл. Але виявилось, що його розробка могла би забезпечити 82% необхідної електроенергії для Кіровоградської області, звідки походить винахідник. Самуїл запропонував використовувати електричне поле навколо штучно іонізованої хмари. За його підрахунками, кіловат електроенергії, видобутої таким чином, коштуватиме близько трьох копійок, і така технологія цілком безпечна для атмосфери. Два роки тому цей проект посів призове місце на Олімпіаді геніїв у США. Його планують реалізувати в Олександрії, однак поки що в міста бракує на це коштів. А сам Самуїл зараз вчиться в Америці та працює над п'ятьма новими проектами.
САМУЇЛ КРУГЛЯК
17 років
Україна
винайшов дешевий спосіб видобувати електроенергію з атмосфери
Сучасні підлітки намагаються вигадати, як впоратися не лише з забрудненням Землі, але й космосу. Адже наразі на орбіті нашої планети літає близько 500 тисяч уламків, які загрожують космічним кораблям. 2017 року Амбер розробила технологію відстеження траєкторій таких об'єктів за допомогою штучного інтелекту. Вона створила алгоритм, щоб натренувати нейронну мережу розпізнавати скупчення космічного сміття та на основі його попередніх траєкторій передбачувати майбутні. Амбер також пропонує застосовувати розробку для визначення траєкторій астероїдів та комет. Це принципово новий спосіб використання таких мереж – досі їх здебільшого застосовували для розпізнавання зображень. Більше того, метод Амбер може допомогти відстежувати підвищення рівня води у світовому океані у зв'язку з глобальним потеплінням.
АМБЕР ЯНГ
17 років
США
вигадала, як відстежувати космічне сміття
Британі була однією з тих, хто зіткнувся з гомофобією та дискримінацією ще в дитинстві. Пройшовши через депресію та три спроби самогубства, вона вирішила заговорити вголос про біль, страх і самотність, із якими змушені жити багато ЛГБТ-людей в усьому світі. В 13 років вона заснувала Spirit Day – День сильних духом – на підтримку ЛГБТ, який відбувається щороку у третій вівторок жовтня. Цього дня люди вдягають фіолетове на знак солідарності з ЛГБТ-спільнотою. «Я би хотіла, щоб у цей день бодай одна людина почувалася трохи краще та достатньо безпечно, щоб пишатися тим, ким він або вона є», – каже Британі. 2012 року вона стала лауреаткою премії GLAAD, яку вручають людям і медіа, які помітно вплинули на розвиток ЛГБТ-культури та об'єктивно висвітлюють проблеми спільноти.
БРИТАНІ МАКМІЛАН
20 років
Канада
з 13 років захищає права ЛГБТ
Джейкоб – геній з аутизмом. Коли йому було два роки, лікарі сумнівалися, що він коли-небудь говоритиме, читатиме чи писатиме. Навчання в спеціальній школі лише погіршило ситуацію. Тож мати Джейкоба вирішила займатися з ним сама. Разом вони малювали та розв'язували задачі. Зрештою, Джейкоб пройшов весь шкільний курс математики за два тижні. В десять років його взяли в Університет Пердью в Індіанополісі, де він вивчав астрофізику та підробляв репетитором. У 15 років він став наймолодшим студентом Інституту теоретичної фізики в Канаді – тому, де свого часу працював Стівен Гокінг. Сьогодні Джейкоб працює над розширенням теорії ймовірності Ейнштейна й шукає власну відповідь на питання походження Всесвіту.
ДЖЕЙКОБ БАРНЕТ
19 років
США
розвиває теорію ймовірності Ейнштейна
Шість років тому Міранда та Дженні відвідали сміттєзвалище Ванкувера, де побачили величезну яму, наповнену пластиковими відходами. «Ми зрозуміли, що їх дуже важко сортувати, бо вони мають схожу щільність. Особливо коли вони перемішані з органічними рештками та іншими уламками, їх неможливо екологічно правильно ліквідувати», – розповідали вони. Дівчата вирішили не марнувати останній рік школи й до випуску знайшли в місцевій річці Фрейзер бактерії, генетично здатні розкладати фталат – шкідливу речовину, завдяки якій пластмасові вироби стають гнучкими, стійкими та прозорими та яка міститься в більшості побутових речей. Міранда та Дженні припустили, що якщо природне середовище довгий час забруднювалося фталатами, необхідні бактерії могли з'явитися там еволюційним шляхом. Їхня гіпотеза підтвердилась. Під час найпершого дослідження цю ідею підтримали в Університеті Британської Колумбії. Дослідниці заснували власну компанію BioCellection та отримали близько 400 тис. доларів від інвесторів на розвиток та комерціалізацію проекту.
МІРАНДА ВАН І ДЖЕННІ ЯО
23 роки
Канада
у 17 років придумали техніку переробки пластику за допомогою бактерій
«Чи був у вас у житті момент, настільки болючий та бентежний, що вам хотілося вивчити якомога більше для того, щоб усе збагнути?» – запитує 16-річний Джек у своєму виступі на TED. Цей запис став однією із найпопулярніших промов підлітків на відомій конференції. За три роки до того близький друг родини хлопчика помер від раку підшлункової залози. Намагаючись впоратись із цим досвідом, Джек почав шукати інформацію про хворобу та з'ясував, що більшості хворих на цей вид раку ставлять діагноз тоді, коли ймовірність виживання уже складає менше 2%. «Сучасні» методи діагностики виявилися старшими за Джекових батьків. Тож після тривалих пошуків школяр знайшов лабораторію для експериментів в Університеті Джона Хопкінса й через сім місяців створив прилад, що за допомогою нанотрубок виявляє у крові білок, який виробляють злоякісні клітини, – мезотелін. Такий метод виглядав швидшим та дешевшим за загальноприйняті схожі тести, проте деякі фахівці розкритикували розробку. Джека це не зупинило і зараз він розробляє новітні технології лікування раку за допомогою нанороботів.
ДЖЕК АНДРАКА
20 років
США
у 16 років створив інноваційну методику діагностики раку підшлункової залози
Текст: Євгенія Олійник

Фото: rider.edu, peoples.ru, obportland.org, focus.ua, googleforeeducation.blogspot.com, ot.kr.ua, iq.intel.com, nbcnews.com, mammeoggi.it, ww1.prweb.com, bigspeak.com
Знаєте крутих дітей та підлітків, гідних стати
героями проекту? Напишіть нам про них!
team@platfor.ma
ВІДДІЛ
СПЕЦПРОЕКТІВ
wecan@platfor.ma

НАД ПРОЕКТОМ
ПРАЦЮВАЛИ
Катерина Іголкіна
Ліза Яблонська
Юлія Саліженко
Марія Фронощук
Made on
Tilda